Главная › Новости

Створення підприємства: від "А" до "Я"

Опубликовано: 25.10.2018

IS-pro. Управління підприємством від А до Я

Ви вирішили розпочати або продовжити свою справу шляхом створення нового підприємства. Які кроки треба зробити для першого подиху нового суб’єкта у світі бізнесу? Стаття допоможе Вам зрозуміти послідовність дій при реєстрації підприємства

Виробництво від А до Я на підприємстві AMAZONKA.

Зміст статті:

Визначаємося з основними дореєстраційними питаннями  

Перед створенням нового суб’єкта бізнесу у формі юрособи ще до реєстрації треба вирішити:

якої організаційно-правової форми буде підприємство (ТОВ, ПП, АТ тощо), чим займатиметься підприємство ( види діяльності ), якою буде система оподаткування ( загальна чи спрощена ), якими будуть частки засновників та їх внески до майбутнього підприємства.

Найбільш популярними в Україні є товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) та приватне підприємство (ПП), тому будемо орієнтуватися саме на них.

Основним нормативним документом для ТОВ є Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII ( далі — Закон про ТОВ).

ПП, на відміну від ТОВ, має слабке законодавче регулювання, тому для нього актуальними є загальні положення Господарського (ГК) та Цивільного (ЦК) кодексів України щодо підприємств.

Види діяльності

Визначитися з видами діяльності потрібно для складання установчих документів та заповнення заяви під час держреєстрації. Крім того, є перелік ліцензованих видів діяльності, робота новоствореного підприємства за якими у разі відсутності ліцензії буде незаконною.

Система оподаткування

Не затягуйте й з обранням системи оподаткування. Це, крім оптимізації витрат на сплату податків, допоможе зекономити час і біганину по податкових інстанціях. Адже одночасно з держреєстрацією потенційний суб’єкт господарюванняможе подати документи на отримання статусу платника єдиного податку чи ПДВ .

Засновники

Засновниками підприємстваможуть бути: звичайні фізособи, фізособи — підприємці, юрособи, фізособи-нерезиденти. Кількість учасників як ПП, так і ТОВ законодаство не обмежує.

Внески до статкапіталу

Внесками до підприємстваможуть бути ( ст. 115 ЦК , ст. 85 ГК ): речі (рухоме і нерухоме майно, гроші) та майнові права (акції, права користування будинком, приміщенням, права на об’єкти інтелектуальної власності, права вимоги).

Не можна вносити до підприємства бюджетні кошти; кошти, отримані в кредит або під заставу ( ст. 86 ГК ).

Ці норми стосуються як ТОВ ( ч. 1 ст. 13 Закону про ТОВ ), так і ПП та інших форм підприємств. Вклад може бути як одноманітний (наприклад, тільки гроші), так і комбінований (гроші та нерухоме майно тощо).

  УВАГА !

Грошова оцінка вкладу   для ТОВ та ПП здійснюється за згодою учасників, окрім вкладів у негрошовій формі ( ч. 2 ст. 115 ЦК , ч. 3 ст. 13 Закону про ТОВ ). Оцінку вкладів фіксують у протоколі зборів засновників/рішенні засновника підприємства та за потреби у статуті. При оцінці можна керуватися ринковою вартістю або балансовою вартістю в учасника, що є юрособою.

Кожен учасник ТОВ повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачити в статуті. Для ПП такого обмеження не встановлено і все залежить від рішення самих засновників (а).

Розподіл часток

Також треба визначити у відсотках, скільки належить кожному учаснику в майбутньому підприємстві. Причому вартість вкладу кожного учасника ТОВ має бути не менше номінальної вартості його частки ( ч. 2 ст. 14 Закону про ТОВ ).

Це досить важливе питання, так як розподіл має бути таким, щоб не створити потім проблеми у вирішенні поточних питань. Адже, зазвичай, рішення загальних зборів учасників з багатьох питань приймають більшістю голосів усіх учасників підприємства.

Утім задля уникнення проблем, слід у статуті детально закріпити, які саме рішення будуть прийматися на загальних зборах учасників одностайно, більшістю або трьома чвертями голосів ( ч. 2 ст. 82 ГК , ст. 34 Закону про ТОВ ).

Обираємо найменування підприємства 

Найменування підприємства має містити інформацію про його організаційно-правову форму, а також власну назву. Можна використовувати також скорочене найменування.

Заборонено створювати тотожні назви з уже існуючими підприємствами. Не можна застосовувати у назві новоствореного підприємства повних чи скорочених найменувань органів державної влади або органів місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичних державних найменувань.

Невідповідність найменування юрособи вимогам закону є підставою для відмови у державній реєстрації підприємства

Більш детальні вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу встановлює наказ Мін’юсту від 05.03.2012 № 368/5 . Основні з них:

найменування викладають українською мовою. Також додатково можна викласти англійською (як повне, так і скорочене). При цьому не можна у найменуванні одночасно (впереміш) використовувати літери українського алфавіту та англійського алфавіту. Тобто не можна підприємство називати, наприклад ТОВ «Весна LTD», правильно — ТОВ «Весна ЛТД» тощо); у найменуванні можна використовувати тільки такі розділові знаки та символи: лапки (" ", “ ”, „ “, « », які є тотожними), крапку (.), кому (,), двокрапку (:), дужки /( )/, апостроф (’), дефіс (-), тире (—), косу риску (/), знак оклику (!), знак запитання (?), номер (№), плюс (+), знак рівняння (=), зірочку (*), ет комерційну (@).  Натомість у найменуванні заборонено використання інших символів, розділових знаків (тобто таких знаків як дієз (#), амперсанд (&), тильда  (~), долар ($), крапки з комою (;), процент (%) та інших, що не увійшли до переліку дозволених); у найменуванні допустимі арабські та римські цифри.

Складаємо установчі документи 

Для створення підприємства засновникам треба розробити установчі документи. Для ТОВ і ПП ними є статут , затверджений засновниками ( ч. 3 ст. 62 ГК , ч. 1 ст. 11 Закону про ТОВ ).

Статут за своїм змістом має відповідати загальним вимогам, передбаченим частиною четвертою статті 57 ГК . А саме — містити відомості про найменування суб’єкта господарювання, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання, а також інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання і що не суперечать законодавству.

Наприклад, Закон про ТОВ вимагає обов’язково прописувати у статуті:

повне та скорочене (за наявності) найменування товариства; органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень; порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону.

Наприклад, важливими положеннями статуту, крім наведених вище, є:

види діяльності. Їх обирають за КВЕД-2010. Потрібно вирішити, якими видами діяльності буде займатися підприємство. Зазначати все підряд не варто, оскільки деякі види діяльності можуть вимагати ліцензування. Наприклад, оптова торгівля тютюновими виробами чи алкоголем потребує ліцензування та реєстрації платником акцизного податку. Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) також підлягає ліцензуванню; місцезнаходження. Його можна вказати за місцем реєстрації (прописки) засновника, за місцезнаходженням орендованого приміщення або за придбаною юридичною адресою. За даною адресою буде здійснено взяття підприємства на облік як платника податку та за цим місцезнаходженням треба буде подавати і звітність підприємства: фінансову, податкову та статистичну.

ТОВ, замість статуту, розробленого учасниками, може використовувати модельний статут ( ч. 4 ст. 56 ГК ). Модельний статут — це затверджений Урядом ( постановою КМУ від 16.11.2011 № 1182 ) як типовий установчий документ, що встановлює порядок створення, діяльність, управління та припинення діяльності ТОВ. У такому разі достатньо закріпити в протоколі установчих зборів чи одноособовому рішенні власників положення, що підприємство буде створене та діяти на основі модельного статуту. Однак, учасники товариства не зможуть на власний розсуд змінити окремі положення. Натомість, якщо Кабмін внесе зміни до модельного статуту, товариство має дотримувати їх без застережень.

  УВАГА !

Недоліком модельного статуту є те, що він затверджений КМУ, та  учасники не можуть вносити до нього зміни.  Тому за потреби внести зміни, учасникам ТОВ доведеться приймати новий статут, уже власний.

Отже, статут для ТОВ краще розробити власний. Для ПП можна використати за основу статут ТОВ, але більшу увагу слід приділити питанням управління, внесення вкладів, входу й виходу учасників, реорганізації, позаяк вони для ПП, на відміну від ТОВ, законодавчо неврегульовані.

Статут має бути складений українською мовою .

Проводимо збори та приймаємо рішення

Після того, як усі організаційні моменти продумали та вирішили, переходимо до проведення зборів засновників, фактичного прийняття рішення засновників про створення підприємства. Таке рішення оформлюють протоколом. У випадку створення ПП одним засновником документом про створення може бути письмове рішення у довільній формі.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!  

Коли ТОВ створюють кілька осіб, вони можуть укласти письмовий договір про створення товариства, якщо їм потрібно визначити взаємовідносин між собою щодо створення ТОВ. У такому договорі можна встановити порядок заснування ТОВ, умови провадження спільної діяльності, розмір статутного капіталу, частку в ньому кожного учасника, строки та порядок внесення вкладів та інші умови. Такий договір діє до дня державної реєстрації ТОВ, якщо інше не встановлено у договорі або не випливає із суті зобов’язання ( ст. 10 Закону про ТОВ ).

Конкретних вимог для ТОВ та ПП щодо процедури проведення засновницьких зборів немає. Збори можна провести в певному приміщенні або ж просто почергово зібрати підписи від учасників під необхідними документами (протокол зборів та статут) без фактичного зібрання їх в одному приміщенні.

Законодавство не має прямих вимог щодо форми або змісту рішення про створення ТОВ чи ПП, існує лише загальна вимога щодо наявності такого рішення й необхідності його надання під час реєстрації.

На практиці протокол зборів засновників має містити рішення про:

створення підприємства із зазначенням його повної назви, місцезнаходження (юридичної адреси) та кількості учасників; розмір статутного капіталу, який треба сформувати; розподіл часток учасників у статутному капіталі (розмір внесків, їх перелік та частки); затвердження статуту підприємства; призначення директора (керівника) підприємства (із зазначенням номера його облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера) та паспортних даних). Відомості про керівника необхідні при заповненні заяви на держреєстрацію. Відсутність затвердженого керівника або особи, яка виконуватиме його функції, як і подання відомостей не в повному обсязі, може мати наслідком зупинення реєстрації; визначення особи, яка підготує всі необхідні для реєстрації документи та подасть їх держреєстратору. Такою особою може виступати директор.

Рішення щодо наведених вище питань у ТОВ учасники приймають одностайно.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!  

Крім директора збори засновників можуть призначити  особу, яка здійснюватиме облік дореєстраційних витрат  при створенні підприємства, якщо такі наявні. Нею може бути і керівник. Такими витратами можуть бути, наприклад, оплата консультаційних послуг тощо. Витрати, які понесені до дня реєстрації, після реєстрації мають бути затверджені рішенням засновників. У такому разі вони стають витратами підприємства з усіма наслідками (крім права на податковий кредит з ПДВ). Також треба подбати про те,  кому надати право на відкриття та розпорядження рахунком  новоствореного підприємства.

На сьогодні немає вимоги для ТОВ та ПП щодо попереднього здійснення внесків засновників до дня держреєстрації. Для ТОВ такі внески мають бути внесені протягом шести місяців з дня реєстрації. Для ПП така вимога взагалі відсутня, але може бути прописана в статуті та рішенні зборів засновників.

Також протокол зборів засновників має містити:

персональні дані про засновників (ПІБ, паспортні дані, ідентифікаційний номер, місце проживання); дані про місце та дату складання документа; підписи засновників (або їх уповноважених представників).

Під час складання протоколу треба дотримувати загальних підходів до створення таких документів — структури типу «слухали», «голосували», «вирішили». Також треба аби дані протоколу відповідали статуту, адже обидва документи подають держреєстратору.

Готуємо та подаємо документи на держреєстрацію 

Отже, статут розробили, засновницькі збори провели. Надалі потрібно:

подбати, щоб були підписи усіх засновників на статуті та протоколі зборів. Якщо підписували вони не особисто, а уповноважені ними особи, то мають бути нотаріально завірені копії довіреностей; прослідкувати за кількістю примірників. Протокол та статут складають у двох примірниках : один — реєстратору, другий — залишається в директора або уповноваженої особи; нотаріально засвідчити справжність підписів засновників на статуті та протоколі; прошити і пронумерувати протокол зборів засновників та статут мають бути (у таких випадках зазвичай зазначають у документі кількість сторінок).

Документи мають бути викладені українською мовою і додатково (за бажанням власника) будь-якою іншою мовою. У них не має бути підчищень або дописок, закреслених слів та інших виправлень, не обумовлених в них, орфографічних та арифметичних помилок, заповнень олівцем, а також пошкоджень, які не дають змоги однозначно тлумачити зміст документів.

Якщо документи подаватиме уповноважена особа (а не директор чи один із засновників, визначений для цього зборами), то у неї має бути нотаріально засвідчена копія довіреності від засновників.

Якщо засновником є іноземна юрособа, то треба подбати про наявність документа, який підтверджує реєстрацію іноземної особи у країні її місцезнаходження.

Також на цьому етапі можна скласти заяву про держреєстрацію. Її форма затверджена наказом Мін’юсту від 18.11.2016 № 3268/5 і у разі створення юрособи передбачає заповнення таких реквізитів як:

організаційно-правова форма юрособи та її повна назва; скорочене найменування юрособи (за наявності); найменування юрособи англійською мовою (за наявності); скорочене найменування юрособи англійською мовою (за наявності); місцезнаходження юрособи; вид установчого документа; розмір статутного (складеного) капіталу у грн; відомості про органи управління юрособи (вищого, виконавчого чи іншого); відомості про керівника юрособи (ПІБ, реєстраційний номер картки платника податків, наявність обмежень щодо представництва юрособи); відомості про фізосіб — платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юрособи без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо (як правило, це директор); відомості про засновників юрособи (повне найменування юрособи, ідентифікаційні коди, паспортні дані, дата народження, країна, місце проживання, частка у підприємстві в грн, чи є він кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юрособи); коди видів діяльності за КВЕД-2010, які плануєте здійснювати; відомості про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юрособи. Якщо такий кінцевий бенефіціарний власник (контролер) у юрособи відсутній, то про це зазначають у відповідному полі заяви про держреєстрацію.

ДО ВІДОМА

Кінцевий бенефіціарний власник (контролер)  — це фізособа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юрособи безпосередньо або через інших осіб. Наприклад, у створюваному підприємстві є засновник — юрособа «М»  з часткою більше 25%,  що дає їй вирішальний вплив на створюване підприємство. А в цієї юрособи «М», своєю чергою, є засновник (учасник) громадянин К, який має в ній теж значну частку (нехай більше половини). Він і буде кінцевим бенефіціарним власником як засновника (учасника) «М», так і новостворюваного підприємства.

Взагалі кінцевим бенефіціарним власником (контролером) можуть бути фізособи, які володіють і меншими за 25% частками у статутному капіталі, за умови, що вони мають можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність компанії.

Важливо, аби в інформації, наведеній у заяві на держреєстрацію, не було розбіжностей з даними статуту чи рішення засновників (протоколу) створюваного підприємства.

Реєструємо підприємство

Порядок проведення держреєстрації встановлює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV ( далі — Закон № 755).

Щоб зареєструвати підприємство, треба звернутися до суб’єкта державної реєстрації. Ними є виконавчі органи місцевих рад, місцеві держадміністрації, нотаріуси, акредитовані суб’єкти. Найпростіше це зробити в державних Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП) або в нотаріуса.

Державну реєстрацію ТОВ та ПП проводять незалежно від місцезнаходження юридичної особи, але в межах області або м. Києва. Наприклад, якщо місцезнаходження створюваної юрособи — м. Київ, то звертатися слід саме до київських ЦНАП, а не до обласних. Утім документи на держреєстрацію можна подати в електронній формі взагалі незалежно від місцезнаходження юрособи в межах України. Тоді юрособу реєструють онлайн на Порталі державних послуг за наявності електронно-цифрового підпису (ЕЦП).

Реєстрація на сьогодні безплатна (без сплати адміністративного збору). Однак, сам держреєстратор (наприклад, нотаріус) може брати плату за свої послуги.

Для реєстрації підприємства подають ( ст. 17 Закону № 755 ):

Після отримання всіх необхідних документів держреєстратор має сформувати опис наданих документів, один примірник якого надають заявнику.

На підставі поданого пакету документів держреєстратор проводить реєстраційні дії шляхом унесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань ( далі — ЄДР). Реєстрацію здійснюють протягом 24 годин після надходженні документів та проведення інших реєстраційних дій , о крім вихідних та святкових днів ( ст. 26 Закону № 755 ). Відомості про держреєстрацію автоматично передають до органів ДФС, ПФУ та держстатистики. На підставі цих відомостей юрособу зазначені органи беруть на облік.

Розгляд документів, поданих для держреєстрації створення юрособи, зупиняють строком на 15 днів , за умови ( ст. 27 Закону № 755 ):

подання відомостей не у повному обсязі; невідповідності відомостей, зазначених у заяві, відомостям зазначеним у документах, або відомостям, що містяться у ЄДР; неналежного оформлення документів(виправлення тощо).

Підставами для відмови у держреєстрації юросіб є, зокрема, те, що ( ст. 28 Закону № 755 ):

документи подано особою, яка не має на це повноважень; не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом 15-денного строку; документи суперечать вимогам законодавства; найменування юрособи не відповідає вимогам законодавства; стосовно засновника юрособи проведено державну реєстрацію рішення про ліквідацію тощо.

Після внесення реєстратором відомостей про новостворену юрособу до ЄДР, від нього можна отримати виписку з ЄДР у письмовій формі. Не плутайте виписку з витягом з ЄДР в електронній формі, який можна отримати самостійно на сайті ЄДР . Для цього в заяві на держреєстрацію слід попередньо поставити позначку навпроти «видати виписку з ЄДР в паперовій формі».

Завершуємо створення підприємства

На отриманні виписки з ЄДР реєстрація створення підприємства не завершується. Потрібно також відкрити банківський рахунок , виготовити печатку за потреби (наразі цей крок необов’язковий).

Для законного ведення діяльності варто подбати про отримання ліцензій, якщо обрані види діяльності потребують ліцензування, реєстрацію РРО , реєстрацію платником акцизного податку , акредитацію в митних органах (якщо плануєте здійснювати ЗЕД).